Леся Василівна
Трусова
Людина є, людина вчить,
як сонце світиться,
струмочком буркочить,
шовковицею пахне,
півоніями квітне,
червоним кардиналом
пролітає непомітно. Заплющиш очі і відчуй її тепло:
Херсонське степове село,
загорнене в обійми Інгульця,
де помідори, полуниця без кінця
і краю, і літо тихо спочиває,
пастух худобу заганяє,
зірки розкинулись на небокраї,
і ти собі тихенько спочивай,
промінчиками з неба на нас сяй.
Катя
Дочка
Біографія
Місце народження
м. Херсон
Батьки
Бешлей Василь Данилович
Фіс Ганна Іванівна
Дитинство
Леся народилася в місті Херсон 29 листопада 1967 року, а дитинство провела в мальовничому селі Дарʼївка Херсонської області. Село, з трьох боків оточене річкою Інгулець, що створює враження, ніби ти живеш на півострові.
Вона була єдиною дитиною в родині, батьки завжди прагнули дати їй усе найкраще, але мала багато двоюрідних братів і сестер, які мешкали на сусідніх вулицях. Тому Леся ніколи не почувалася самотньою, а навпаки, її дитинство було сповнене тепла, ігор і дружби.
Навчалася вона в Дарʼївській середній школі, де провела всі 11 років. Леся була старанною ученицею, хоча найбільше любила гуманітарні предмети й творчість, а от фізкультуру й англійську мову не надто прихильно сприймала.
Юнацтво
У юності Леся мала багато друзів і завжди цінувала щирі компанії. Вона обожнювала проводити час разом з ними — їхні зустрічі завжди супроводжувалися сміхом, жвавими розмовами та безліччю спільних пригод. Разом вони їздили на екскурсії в різні міста, відкривали для себе нові місця й створювали спогади, які залишилися в серці назавжди.
Студентські часи
Леся з дитинства мріяла стати поліцейською, але її мама наполягала на іншому шляху — професії лікаря. Вона хотіла, щоб донька завжди працювала в теплі, в білому халаті, з повагою та турботою про людей. Леся погодилася з маминим бажанням і подала документи до Донецького медичного університету, однак з першої спроби не вступила.
Рік вона працювала санітаркою в Херсонській обласній лікарні, а вже наступного року подала документи на підготовчі курси при Донецькому медичному університеті. Завдяки наполегливості та старанню після закінчення курсів Леся успішно вступила на перший курс. Жодні труднощі не могли зупинити її бажання здобути омріяну професію.
Пізніше, після одруження, вона перевелася до Запорізького медичного університету, де продовжила навчання. Саме тут Леся отримала диплом і здійснила свою мрію — стала лікарем-педіатром, віддавши своє серце найменшим пацієнтам.
Кар’єра
Леся здобула професію лікаря-педіатра й понад 20 років віддала цій благородній справі. Вона працювала в Запорізькій дитячій лікарні та в Гуляйпільській районній лікарні, з невичерпною турботою допомагаючи дітям та підтримуючи їхні родини. Для багатьох своїх пацієнтів і колег вона залишилася прикладом доброти, людяності та відданості професії.
Діти
3 травня 1991 року Леся народила первістка, донечку Катю. Через 5.5 років 12 грудня 1996 року народилася донечка Наталочка. Леся обожнювала проводити час з дітьми, дуже часто гуляла з ними в парку, де вони каталися на гойдалках і їли морозиво «Айс».
Останні роки життя
На час повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року Леся проживала зі своїм татом Василем в Дарʼївці, Херсонської області, тому майже з перших днів знаходилася в окупації. Але на щастя була безпечно евакуйована протягом місяця, і переїхала до дітей в місто Остін, штат Техас в Америці. Леся обожнювала Остін, називала його найкращим місцем на землі, їй дуже подобалася сонячна спекотна погода, яка нагадувала рідний Херсон, а також привітні небайдужі люди. Вона дуже швидко адаптувалася і знайшла дуже багато друзів. Була дуже активною в громадському житті, активно підтримувала Україну на щотижневих раллі, пекла пиріжки на благодійні івенти в підтримку ЗСУ, волонтерила з прибирання місцевих парків. Леся закінчила школу грумера і почала займатися стрижкою собак, мала перших клієнтів. Також одним з її великих досягнень, яким вона дуже пишалася, було складання іспиту і отримання водійського посвідчення в Америці у віці 57 років. Також Леся активно вивчала англійську мову, пройшла декілька курсів, що дозволило їй вільно спілкуватися і мати друзів американців. На превеликий жаль життя Лесі обірвала агресивна хвороба, яка дуже швидко прогресувала і не підлягала лікуванню, яку було діагностовано лише 3 місяця до смерті.
Спогади рiдних i близьких
Я пам'ятаю, як потрапила у дитяче відділення Гуляйпільської ЦРЛ з 6-місячним сином з бронхітом. Леся була дуже уважною та чуйною лікаркою. Я згадую, як у свій вихідний вона прийшла до мого сина, щоб переслухати його ще раз, бо прийшли якісь додаткові результати аналізів і вони їй не сподобалися. Вона була не тільки гарним спеціалістоЧитати далі
Юлія
Пацієнтка
Помʼятаю як в дитинстві, Катя, Наталка та я давали концерти нашим батькам… як вони нам аплодували… радісні обличчя наших батьків… Леся була в захваті від наших виступів, казала що ми станемо зірками… Після того як я дізналась про цю шокуючу новину, в мене перед очима тільки це радісне обличчя тьоті Лесі🙏 Вона завжди була усміхнена і добраЧитати далі
Oksana Katz
Подруга доньок
Надзвичайно сумно і болісно усвідомлювати та писати... Але я дуже щаслива , що саме Леся Василівна була моєю наставницею у педіатрії. Вона була моїм куратором заочної форми інтернатура після закінчення університету. Завжди буду пам'ятати всі настанови та поради!!! Цей досвід неймовірний!!! Але крім того, Леся Василівна була для менЧитати далі
Natalia Azarova
Колега,педіатр Гуляйпільсьої ЦРЛ Запорізької області
Медiа-файли
Посилання на соціальні мережі та згадування в інтернеті
Остання адреса
Austin Memorial Park Cemetery
Section 6
Спадщина та пам'ять про ваших близьких не зникне.
Створіть вічну сторінку спогадів про людину, яка вам була близька. Збережіть спогади для майбутніх поколінь
Створити сторінку спогадів
