Волинець Володимир Іванович, народився 4 жовтня 1969 року в місті Козятин на Вінниччині, був людиною честі, відданості та безмежної любові до своєї родини та Батьківщини.

Після армії у Чехословаччині з 1987 по 1989 рік, де проявив себе як справжній патріот, затримавши 2 диверсантів, за що був відзначений грамотою, званням старший сержант та позачерговою відпусткою, Володимир Іванович розпочав свій трудовий шлях на залізниці, працюючи помічником машиніста та на станції «Козятин 1». Згодом, з 1996 року, він присвятив себе службі в органах внутрішніх справ, де, за словами колег, досконало знав усі нюанси своєї справи та був прикладом чесності та справедливості. Навіть після виходу на пенсію у 2008 році, Володимир Іванович не припиняв працювати, обіймаючи посади в охоронній службі в м.Київ, а з 2019 року в Українській технологічній компанії начальником служби внутрішньої безпеки підприємства.

У лютому 2024 року, попри вік Володимир Іванович знову став на захист Батьківщини, будучи призваним до лав Національної гвардії України і був призначений командиром 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-ї роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення (на бронітранспортерах) в/ч 3056 34 Херсонського полку. Його товариші по службі відзначали його чуйність, відповідальність та вміння знаходити спільну мову з усіма, незалежно від віку та досвіду. Важливим етапом його військової підготовки стало навчання в Британії, де він підвищував кваліфікацію.

Дитинство та юність Володимира пройшли у рідному Козятині, де він навчався у середній школі №3. З ранніх років він вирізнявся активністю, брав участь у спортивному та громадському житті, про що свідчать численні грамоти та подяки.

Саме в шкільні роки він зустрів свою майбутню дружину Ірину, з якою розділяв багато спільних захоплень. Їхній союз, що розпочався після повернення Володимира з армії у 1989 році, став міцною опорою його життя.