36 років ~ 446 місяців ~ 1913 тижнів ~ 13392 днів ~ 321408 годин 36 років ~ 446 місяців ~ 1913 тижнів ~ 13392 днів ~ 321408 годин 36 років ~ 446 місяців ~ 1913 тижнів ~ 13392 днів ~ 321408 годин 36 років ~ 446 місяців ~ 1913 тижнів ~ 13392 днів ~ 321408 годин 36 років ~ 446 місяців ~ 1913 тижнів ~ 13392 днів ~ 321408 годин
Григорій Андрійович
5
II
1988
Окаєвич
5
X
2024
5
II
1988
5
X
2024
2-й стрілецький батальйон

Сухопутні війська

Позивний
"Француз"
Звання
Солдат
Посада
Водій-електрик медичного пункту

Відзнаки та нагороди

Орден "За мужність"
Орден "За мужність"
Наказом Президента України № 03 Від 13.10.2024, "за мужність", нагороджений орденом Орден "За мужність"
Посмертно
Читати детальніше
Його подвиг назавжди залишиться в серцях рідних, близьких, побратимів і всієї громади. Окаєвич Григорій Андрійович навіки вписаний в історію України, як хоробрий захисник, який віддав своє життя за волю, незалежність і майбутнє нашої держави.

Біографія

Місце народження
Окаєвич Григорій Андрійович народився 05 лютого 1988 року у місті Руставі, у Грузії.
Батьки
Батька Андрій Леонтійович та мама Вітй Анатоліївна.
Дитинство
З дитячих років його життя було пов’язане з українською землею, де він зростав, навчався й формувався як особистість. Навчався у Флоринській середній школі, яку закінчив після 9 класів.
Юнацтво
Продовжив навчання у Бершадській професійно-технічній школі, де опанував агротехнічний напрям. Прагнучи глибших знань і гідного майбутнього згодом вступив до Вінницького аграрного університету, який успішно закінчив, здобувши дипломи бакалавра та магістра.
Повномасштабне вторгнення
У важкий для країни час Окаєвич Григорій Андрійович став на захист Батьківщини. Він був призваний по мобілізації на особливий період 1-м відділом Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вінницької області. Проходив військову службу у званні солдата у складі 2-го стрілецького батальйону 3-ї окремої танкової Залізної бригади, військової частини А2573, на посаді водія-електрика медичного пункту. Серед побратимів мав позивний «Француз». Григорій був відважним, мужнім і безстрашним воїном, справжнім патріотом України. Він із честю виконував свій обов’язок, до останнього подиху боронячи рідну землю від російського агресора, не шкодуючи власного життя заради миру й майбутнього своєї країни.

Останній бій

05 жовтня 2024 року Григорій Окаєвич загинув унаслідок ворожого авіаційного удару керованими авіаційними бомбами в районі населеного пункту Першотравневе Ізюмського району Харківської області.

Україна

5
.
X
.
2024

Герої не вмирають

Спогади рiдних i близьких

Наразі немає жодного спогаду
Додайте перший спогад про близьку людину

Медiа-файли

Остання адреса

Спадщина та пам'ять про ваших близьких не зникне.

Створіть вічну сторінку спогадів про людину, яка вам була близька. Збережіть спогади для майбутніх поколінь
Створити сторінку спогадів