Задорожний Вадим Ігорович, 25.09.1994-10.06.2025

Вадим Ігорович

1994

Задорожний

2025

1994

2025

Позивний

"Торін"

Звання

Солдат

Посада

Зі світу пішла ще одна світла душа. Потемнів світ для матері й батька, для брата, для дружини. Нестерпно болить серце від усвідомлення, що забрано найдорожче — близьку, рідну людину. Наша громада втратила справжнього сина своєї землі, людину з добрим серцем і чистою душею. За ці роки війни ми збідніли на щасливі посмішки, на спокій у наших серцях, на радість у наших очах, на наших українських Захисників. Дякую тобі, дорогий наш світлий янголе, за те, що робив те, що повинен був, за те, що захист

Біографія

Місце народження

Вадим народився 25 вересня 1994 року в с. Флорине.

Дитинство

В с. Флорине минули його дитинство і юність, тут він зростав, навчався, формувався як людина. Закінчив загальноосвітню школу.

Юнацтво

Згодом у місті Вінниці здобув фах у вищому професійному училищі Державної служби охорони при МВС України, отримавши диплом з відзнакою.

Останні роки життя

Доля подарувала Вадиму кохання — він зустрів свою другу половинку. За покликом серця згодом переїхав до міста Львова, де створив сім’ю і проживав.

Повномасштабне вторгнення

У березні 2025 року Задорожний Вадим був мобілізований до Збройних Сил України. Ставши солдатом Збройних Сил України, Вадим отримав позивний «Торін» — як ім’я одного з головних персонажів його улюбленої кінотрилогії. Він з гідністю та честю виконував свій військовий обов’язок. Користувався неабияким авторитетом серед колег та побратимів. Завжди підтримував і допомагав. За час служби Вадим став для своїх побратимів дуже близьким. Ведучи свій бій, за словами побратима, група Торіна дала колосальну відсіч і посунула ворога далеко від своїх позицій. «Багато слів можу написати, але, на жаль, їхній сенс усвідомлюєш там — і їхню справжню вагу та велич. Торін — мій найкращий друг і побратим назавжди», — P.S. Сергій «ГАВР».