Іван Олександрович
Бідняк
Окремий стрілецький батальйон
Сухопутні війська
Позивний
Тихий
Звання
Старший солдат
Посада
Розвідник
Відзнаки та нагороди
По життю був дуже відповідальним та організованим. Про таких кажуть - дуже правильний. Був патріотом України, надійним другом. Завжди приймав рішення самостійно. Мав гарні очі і усмішку. ,,Таке життя, бентежне,, казав Іван. Воно буває складним та легким, тривожним та безтурботним, сповненим радості та болю.
Бідняк Наталья
Жінка
Біографія
Місце народження
м. Марганець
Батьки
Бідняк Олександр Миколайович, Бідняк Алла Петрівна
Дитинство
Іван в дитинстві був спокійний і серйозний не по рокам. Рано почав говорити. Любив слухати казку ,,Котигорошко", знав її майже на пам'ять. З 6 класу почав займатися кульовою стрільбою у спортивній школі, їздив на змагання. За 2 роки став кандидатом в майстри спорту на чемпіонаті України.
Юнацтво
В 10 та 11 класі Іван навчався в спеціалізованій школі олімпійського резерву у Львові, де здобув звання майстра спорту та рекордсмена України. В 2003 році закінчив Львівське державне училище фізичної культури (відділення кульової стрільби) та повернувся до Дніпропетровська.
Студентські часи
Іван неодноразово вигравав міжнародні змагання, за що отримав звання Майстер спорту міжнародного класу. У 2003-2007 роках навчався в Дніпропетровській юридичній академії, потім працював в органах МВС, отримав звання капітан.Продовжував займатися спортом.
Кар’єра
На міжнародному турнірі 26 ISAS, який проводився в Дортмунді, у стрільбі з малокаліберного пістолета (вправа МП-6), з результатом 657,0 очок, зайняв друге місце.
У березні 2010 року на чемпіонаті Європи зі стрільби у місті Меракер (Норвегія) у складі команди здобув срібну медаль — стрільба з пневматичного пістолета на 10 метрів (вправа ПП-3) — разом з Сергієм Кудрею (Херсон) та Олегом Омельчуком (Рівне).
2010 року був визнаний восьмим в десятці найкращих спортсменів Дніпропетровщини (3 бронзові медалі Чемпіонату Європи з кульової стрільби).
В 2012 році на ювілейному 50-у чемпіонаті світу з кульової стрільби у вправі ПП-3 зайняв 7 місце та завоював Україні першу олімпійську ліцензію на Олімпійські ігри-2012.
В травні 2013 року, на 44-у Гран-Прі Визволення — змаганні зі стрільби - переміг у вправі МП-8 (швидкісна стрільба з пістолета), у вправі МП-10 (стрільба з стандартного пістолета) здобув срібну нагороду, поступившись Торбену Енгелу (Німеччина).
Влітку 2013 року, в Осієку на чемпіонаті Європи зі стрільби з малокаліберної зброї здобув срібну нагороду — з дистанції 25 метрів, з результатом 575 очок; переміг Юсуф Дікеч (Туреччина) — 578, «бронза» у португальця Жоао Комти, 573 очка. У командному турнірі Бондарук Роман разом з Олександром Петрівим і Іваном Бідняком завоювали бронзові нагороди — 1706 балів. Був запрошений до збірної Катару де працював 2,5 роки. Після повернення перейшов служити в Національну гвардію України де здобув звання кращого пістолетчика нацгвардії.
Діти
Коли 6-річному Гордію жінка Наталья сказала, що тато тепер Янгол, він жорстко вдарив кулаком по столу і сказав, "НІ!"
Мама виховує його сміливим, гідним і в усьому ставить приклад батька!
Спадщина
Іван мав мрію - побудувати свій будинок, в якому виховуватиметься його син і завжди буде багато друзів! Декілька років пішло на будівництво, тому що все він робив сам! Висадив сад, ось тільки сина
не встиг виростити.
АТО
Іван брав участь у АТО.
Повномасштабне вторгнення
За пів року до початку війни Іван поїхав працювати за кордон - водієм-далекобійником у литовській компанії. Після повномасштабного вторгнення ворога в Україну ця компанія запропонувала Івану забрати у Литву свою сім’ю, пообіцявши винаймати для цього квартиру. Але він вирішив звільнитися і повернутися додому, щоб піти добровольцем до ТЦК. Вже наступного дня поїхав в призначену військову частину, а ще за два дні був на фронті на Херсонщині. Там йшли важкі бої з рашистською навалою, дуже нелегко було нашим бійцям виконувати поставлені завдання. Щоб звільнити невеличке село Осокорівку, довелось штурмувати ворога цілий місяць. Після звільнення села Іван разом з іншими бійцями робив зачистку місцевості - треба було перевірити кожну будівлю, чи не затаївся там ворог. В одній з таких будівель Іван взяв в полон двох рашистів. Але наступна зустріч із сховавшимся ворогом - вже на зворотньому шляху - стала для Івана фатальною. Він загинув в результаті перестрілки, залишивши по собі вічну пам’ять як про дуже відповідальну і організовану людину, великого патріота України. Про таких кажуть - “дуже правильний”. Завжди відстоював справедливість і приймав самостійні рішення. Тепер своїми неймовірно гарними очима і привітною усмішкою він буде зачаровувати нас лише з фотографій.
Останній бій
Бідняк І.О. отримав вогнепальні поранення несумісні з життям. 20.04.22 близько 14.15 - 14.20 при виконанні бойових завдань по визволенню та зачистці н.п. ОСОКОРІВКА Херсонської області розвідувальний взвод батальйону потрапив у засідку ЗС РФ на південно-східний околиці та здійснив вогневий контакт з противником (вступив у бій) внаслідок чого старший солдат Бідняк І.В. отримав вогнепальні поранення несумісні з життям.
н.п. Осокорівка, Херсонська область
Україна
20
.IV
.2022
Спогади рiдних i близьких
Медiа-файли
Відео
Play
2024-04-02 18.05.34
00:00:07
Play
2024-04-02 18.05.42
00:00:32
Play
2024-04-02 18.05.21
00:00:03
Посилання на соціальні мережі та згадування в інтернеті
Остання адреса
с. Марʼївка, Марганецька територіальна громада, Дніпропетровська обл.
Як знайти поховання
Могила знаходиться біля центрального входу справа перша Спадщина та пам'ять про ваших близьких не зникне.
Створіть вічну сторінку спогадів про людину, яка вам була близька. Збережіть спогади для майбутніх поколінь
Створити сторінку спогадів