36 років ~ 444 місяців ~ 1906 тижнів ~ 13345 днів ~ 320280 годин 36 років ~ 444 місяців ~ 1906 тижнів ~ 13345 днів ~ 320280 годин 36 років ~ 444 місяців ~ 1906 тижнів ~ 13345 днів ~ 320280 годин 36 років ~ 444 місяців ~ 1906 тижнів ~ 13345 днів ~ 320280 годин 36 років ~ 444 місяців ~ 1906 тижнів ~ 13345 днів ~ 320280 годин
Денис Володимирович
15
XI
1985
Кагарлицький
30
V
2022
15
XI
1985
30
V
2022
112 - та окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Сили територіальної оборони

Позивний
Ден
Звання
Молодший сержант
Посада
Розвідник-кулеметник

Відзнаки та нагороди

Орден «За мужність»
Орден «За мужність»
Наказом Президента України № 206328 Від 2022-08-12, "За мужність", нагороджений орденом Орден «За мужність»
Посмертно
Читати детальніше
Він був справжній, мужній, надійний, добрий,спокійний, ввічливий та чутевий. Ти вже далеко, вже тебе немає, Як боляче усе це розуміти, Але повір, в наших серцях Ти будеш вічно-вічно жити. Як ти ,такого вже не буде Ніким тебе не замінити Ніколи серце не забуде Ми будем спогадами жити... Ми завжди будемо пам'ятати його як Героя,який віддав своє життя за нашу свободу за нашу країну.
Кагарлицька Тетяна
Дружина

Біографія

По життю
По життю був добрим, відповідальним,надійним, хозяйновитим, інколи серйозним, спокійним. Щоб не трапилося завжди був з усмішкою на обличчі. Волонтерив, допомогав людям на візках. Цікавився вітрильним спортом. Казав: "Завжди йти вперед ні кроку назад". Завжди мав свою думку і приймав рішення самостійно. Його слова : Розумієш, Я повинен іти захищати Вас. Хто, як не я? Це мій обов'язок і свого рішення я не зміню. Але я обіцяю, що я повернуся обов'язково ... Він був ввічливим та чуйним до оточуючих. Показував приклад зразкового виконання службового обов'язку. Був прикладом відданості та мужності для своїх товаришів,користувався заслуженим авторитетом серед колег. Його сміливість і відвага постійно надихали і підтримували моральний дух колег по службі. Денис проявив мужність та героїзм,стійкість та рішучість до останнього залишався вірним Військовій Присязі та українському народові. Для його товаришів Він назавжди залишиться справжнім Героєм.
Місце народження
15.11.1985 року Народився в Києві на Харківському масиві
Батьки
Батько - Кагарлицький Володимир Миколайович Мати - Кагарлицька Ганна Миколаївна
Діти
На той момент коли чоловік загинув нашому сину Артему було 7 років ,про цю трагедію в нашій сім'ї я сину розказала 31.05.2022 року - він на мене подивився і сказав: мама ,це не правда - ти мене обманюєш. Я відповіла,що ні синочку нажаль це правда ,це трапилося вчора - більше папи немає,Тьомчик почав плакати дуже сильно, говорив: що цього не може бути - папа же обіцяв ,що він повернеться і що ми будемо всі разом,я ж тільки з ним недавно спілкувався ,мама ні ні ,він живий - ти мені брешеш, ти мене дуриш.((( Я його міцно обняла ,почали плакати разом - я казала ,що папа тепер на небі і він Янгол,котрий завжди буде нам допомогати і буде наблюдати за нами. Синочок плакав і казав я більше його не побачу ,а коли я вже буду старим і помру ,то я папу не впізнаю бо він буде старим дуже ,я його вгамувала і сказала,що ні ,звісно ні - наш папа завжди залишається таким молодим і гарним як був ,а ти-да, будеш стареньким і коли побачишся з ним скажеш йому ,що ти його синочок і він дуже буде гордитися тобою - Артем ще запитав ,мама, це правда?, я сказала: так. Це їх остане фото 5.03.22 року.
Дитинство
1988-1992 роки ходив в садочок Заклад дошкільної освіти 8 "Плай" м.Київ 1993-2003 роки - навчався в школі 271 м.Київ Класна керівниця говорила,що він " відповідальний і хазяйновитий", хоча відмінником не був Ще в дитинстві - Денис мріяв стати військовим
Юнацтво
Коли Денис вчився в 5 класі, до них прийшов тренер з вітрильного спорту,то Денис дуже зацікавився і почав ходити займатися в яхт-клуб. З 7-8 класу Денис почав волонтерити і допомагати адаптуватися людям на візках до самостійного життя, супроводжував у поїздках,на відпочинку. Денис навіть у дорослому віці не залишав вітрильний спорт: їздив на змагання в Маріуполь,Херсон,Одесу.
Студентські часи
18 червня 2003 року вступив до Васильківського коледжу Військово - повітряних сил України,але не довчився 12 жовтня 2005 року пішов служити у військову частину А0222( Окремий президентський полк) 5 листопада 2005 року - прийняв присягу 27 січня 2006 року закінчив навчальний підрозділ за програмою " Командир механізованого відділення" 2 лютого 2006 року - отримав звання молодшого сержанта В серпні 2012 році познайомився з майбутньою дружиною Тетяною ( наше перше фото разом )
Кар’єра
В березні 2016 року відкрив власну фірму зовнішньої реклами" Devi Salution" В цеху завжди був порядок і все було на своїх місцях на своїх поличках . До працівників ставився з повагою і як я завжди казала : що твоїм співробітникам повезло з директором - таким як ти лояльним ))) він відповідав: звісно,це ж я - такий класний ! Багато чого робив своїми руками нашому сину ( підсвічник, пістолетики ). Годинник зробив сам на працю ,також кресло зробив - але не встиг його доробити ,але я не одміно його закінчу і буде воно стояти в нашій власній квартирі - твоя частинка завжди буде з нами.
Останні роки життя
Ми жили в трьох на з'йомній квартирі . Я зранку на працю ,а Денис відвозив Артема до школи,потім вже забирав нас з гуртків синочка. Кожну суботу( щоб я могла більше поспати) вони разом з сином їздили до Дениса на виробництво і займалися там чоловічими справами,потім Денис вчив синочка водити машину і приїхали забирали мене і показували вже яких навиків навчилися ) В неделю чоловік і синочок разом готували всім сніданок і будили мене. Денис показував нашому маленькому синочку ,як треба піклуватися і допомогати мамі - (Артем досі по вихідним балує мене бутербродами з кавою ). Кожного року ще в нашій сім'ї була традиція ,що на новий рік ми їздили до моїх батьків в Мелітополь і Денис завжди вдягав костюм Діда Мороза і ми вітали всіх зі святами ,а 2022 рік і мені схотілося підтримати чоловіка і я вдяглася в костюм Снігуроньки
Повномасштабне вторгнення
25 лютого 2022 року вступив у 112- окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ на посаду розвідника-кулеметника. Березень 2022 року обороняв місто Ірпінь на Київщині Батальон тероборони,де Денис служив ,офіційно не брав участі в бойових діях на Київщині але Денис не одноразово викликався добровольцем і в березні був в Ірпені Денису з побратимами вдалося вивести приблизно 40 цивільних, які ховалися в підвалі житлового будинку у віддаленій частині місця на протязі пів місяця - а вже за два дні будинок, де ці люди переховувалися , був зайнятий кадирівцями . Це наше останне фото разом в березні 2022 року .

Останній бій

30 травня 2022 року близько 14:00 Кагарлицький Денис Володимирович героїчно загинув,захищаючи територіальну цілісність та незалежность України під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу противником отримав важкі поранення не сумісні з життям

Луганська область Северодонецький район місто Гірське

Україна

30
.
V
.
2022

Герої не вмирають

Спогади рiдних i близьких

Наразі немає жодного спогаду
Додайте перший спогад про близьку людину

Остання адреса

м.Київ Лісове кладовище вул.Крайня 3
Ділянка 79 ряд 30 місце 14
Як знайти поховання
Біля Алеї Слави на почесному похованні

Спадщина та пам'ять про ваших близьких не зникне.

Створіть вічну сторінку спогадів про людину, яка вам була близька. Збережіть спогади для майбутніх поколінь
Створити сторінку спогадів