Олег Христенко народився та жив у Львові. Змалечку був активною і веселою дитиною, відвідував багато різних секцій та швидко досягав успіхів. З юного віку виявляв активну громадянську позицію, був учасником різноманітних патріотичних рухів. Здобував вищу освіту в Національному університеті «Львівська політехніка» на кафедрі психології, але не закінчив навчання.

У мирний час працював у ІТ-сфері, реалізовував успішні приватні проєкти у сфері AR та 3D. Навіть під час повномасштабного вторгнення, підзаробляв тим, що з телефону писав код для AR-ефектів. Брав участь в багатьох хакатонах від Meta (конкурси серед різних розробників). В одному великому навіть переміг, але згодом судді сказали, що припустилися помилки, прибравши ім’я Олега зі списку переможців. Потім, коли вже був на Запорізькому напрямку, завантажив свою стару роботу й виграв 800$, які успішно витратив на спорядження.

27 лютого Олег мав їхати до Києва автобусом. Одяг був спортивний, жодної військової амуніції та досвіду не мав. У той день скасували автобус, перенесли на 1-2 дні, тож було вирішено їхати на вокзал в пошуках потяга. У поїзді познайомився ще з двома чоловіками, які повернулися до України, щоб стати на її захист. Тож разом вони приїхали до столиці, де Олег вступив до лав 3-ї Окремої Штурмової Бригади (тоді ТРО Азов Київ, згодом ССО Азов Київ). Служив у 2 штурмовому батальйоні, 1 рота, Галицький взвод разом зі своїми друзями. Приймав участь в обороні Київщини на посаді зв'язківця, згодом боронив територіальну цілісність та незалежність держави на південному, а потім східному напрямках. Олег одразу вирішив, що хоче стати снайпером, тому почав вивчати цю справу. У вільний, від бойових завдань, час займався навчання, відточував навички, аби скоріше стати до омріяної посади. Восени 2022 року пройшов курси підготовки і став на посаду марксмена.

13 січня 2023 року отримав осколкове поранення під Бахмутом. Патронатна служба "Янголи Азову" одразу взяла його під свою опіку та завдяки їхній роботі, Олег швидко пройшов реабілітацію та повернувся в стрій. Під час реабілітації, планував благодійний захід, аби зібрати кошти для Патронатної служби Азову, але, на жаль, не встиг реалізувати. В квітні 2023 року повернувся до побратимів. У травні почав розробляти додаток, який полегшив би роботу українських снайперів, але, на жаль, не встиг його закінчити.