місто Джанкой, Крим, Україна

Мати Разваляєва Анна Олексієвна Батько Разваляєв Іван, був председателем депо на залізниці

Мав старшого брата Олексія.

Служив 3 роки в Севастополі в морському флоті, пишався цим

Старший син Ігор, 1975 р.н. Молодша донька (Я) Ольга, 1984р.н.

Працював водієм в автопарку в Джанкої. Співав, навіть був солістом хору в автопарку. З 1990 року по 1994 рік працював водієм-дальнобійником за полярним колом в тюменській області. 1994-1995 працював слюсаром- ремонтував автівки. З 1995 по 1999 рік працював в колгоспі смт Нововасильєвка слюсарем. З 1999 по 2002 працював в приватному підприємстві "Талко" в ливарному цеху. Завжди легко знайомився та здружувався з людьми. В 2002 працював вантажником на Барабашово, потім на заводі в Новоселівці Харківського району, слюсаром на станку виготовляв якісь деталі. В 60 років навчався на курсах на заводі, для підвищення кваліфікації, здав екзамен, отримав підвищення, навчав молодих спеціалістів. Він казав: "Знання - не рюкзак, за плечима не носити. Навчайтесь, знання вам згодяться, добру службу послужать". Також його фраза: " Хто хоче - той шукає можливість, хто не хоче, той шукає - причину." Працював і вже будучі на пенсії, кожного дня, стоячи за станком. В 69 з половиною років припинив працювати через початок повномасштабної війни в Україні.

Співав, займався акробатикою, дуже красиво малював. Мав багато друзів, легко знайомився з новими людьми.

Батькові 70 років вже відмічали в Харкові, під час війни. До 71 він не дожив. Інфаркт. Помер в Києві. Перед смертю доглядав свою дружину в лікарні після перенесеної нею операції по видаленню жовчного міхура. Піл час операції чекав в коридорі, потів поїв водичкою, чекав поки прийде до тями. Тільки ввечері пішов з лікарні. Кожного дня допомагав готувати їжу і носив до лікарні. Перенервував, через війну, через операцію дружини, серце не витримало.