Вадим Вадимович
Віннічук
21-ша окрема механізована бригада
Сухопутні війська
Позивний
Вінні
Звання
Солдат
Посада
Стрілець
Пам'ятаємо. Любимо.
Вадим відрізнявся від інших. Був особливим.
Працьовитий, щирий, радісний, сильний, дуже мужній, сміливий.
Саме таким залишився в пам'яті.
Хочеться згадати:
Мопед Жужа "Бру та та". Мамин синочок.
Вінні "Віу-віу."
Зустріч на базарі в м. Липовець.
"Мамині царапчики."
"Брош-кош" , як казав до сестри.
"В кабінет до Капітанчика."
"Мяу-мяу рижий кіт піде гуляти."
"З часом і у Вас з'явиться враження про мене, потрібне лише бажання."
Це про нього.
Поки є пам'ять - людина живе
Краснікова Валерія
Подруга, волонтер
Біографія
Місце народження
Село Хороша Липовецького району Вінницької області.
Батьки
Вадим Олександрович та Інна Володимирівна .
Дитинство
З 6 років хлопець любив ходити на риболовлю. Приносив додому свіжо наловлену рибу.
Їздив у село Улянівка до бабусі з дідусем, часто проводив з ними час. Допомагав по господарству, збирали разом з бабусею вишні.
В 17 років почав працювати на будівництві, також чистив криниці. Брався за будь-яку роботу. Мріяв придбати собі мотоцикл.
Вадим у с.Хороша навчався в школі до 3 класу. Через сімейні обставини перевівся в інший навчальний заклад. До 9 класу навчався у Липовецькій школі №2.
Закінчив Зозівський професійний аграрний ліцей.
Здобув кваліфікацію тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.
Юнацтво
Подобалося робити собі татуювання. Мав на руці та нозі двох ангелів. Казав, що вони символізують життя та смерть. Хотів зробити татуювання ще на шиї.
Вадим робив водійські права майже на всі категорії.
Працював на заводі "Яблуневий дар", а коли виповнилося 18 років долучився до війська.
Студентські часи
У 2023 році вступив до Вінницького Національного аграрного університету.
Навчався на контрактній формі навчання. Вчився на агронома дистанційно.
У вільний час Вадим намагався виконувати домашні завдання і надсилати викладачам.
Після війни хотів присвятити себе роботі в полі.
Повномасштабне вторгнення
У січні 2023 року підписав контракт на службу в ЗСУ. Пройшов короткотермінове навчання в Британії. Вже з квітня перебував на бойових позиціях.
Брав участь у боях на Херсонщині, під Лиманом, Мар'їнкою, Миколаєвом, Тернами.
У грудні минулого року отримав поранення. 2 місяці знаходився у лікарні. Пройшов реабілітацію і повернувся до служби.
5 квітня відправили на бойове завдання. З 5го числа вважався безвісти зниклим.
Останні роки життя
У 18 років пішов на війну.
Навчався дистанційно в університеті.
Після війни мріяв про спокійне і щасливе майбутнє.
Хотів знайти дівчину і створити сім'ю.
Останній бій
5 березня Вадим Віннічук загинув, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Терни. Хлопець довгий час вважався безвісти зниклим. За життя був нагороджений за героїзм проявлений у ході російсько-української війни. Він був справжнім патріотом, мужнім, щирим, сильним. Вірив у перемогу України. Похований 28 березня 2024 року в селі Хороша вінницької області
с. Терни, Донецька область
Україна
5
.III
.2024
Герої не вмирають
Спогади рiдних i близьких
Ми познайомились випадково. Пізніше почала Вадиму допомагати, намагатися забезпечувати необхідними речами, маскуванням.
Коли познайомилися, сказав що " з часом і у тебе з'явиться враження про мене, потрібний лише час і бажання."
Це вже особисте...
життєрадісний, сильний, щирий, яскравий - таким лишився Читати далі
Коли познайомилися, сказав що " з часом і у тебе з'явиться враження про мене, потрібний лише час і бажання."
Це вже особисте...
життєрадісний, сильний, щирий, яскравий - таким лишився Читати далі
Валерія
Подруга, волонтер
Остання адреса
село Хороша Вінницька область Липовецький район
Спадщина та пам'ять про ваших близьких не зникне.
Створіть вічну сторінку спогадів про людину, яка вам була близька. Збережіть спогади для майбутніх поколінь
Створити сторінку спогадів
