Андрій Сергійович Лисенко народився 10 червня 1996 року в місті Харків, Україна. Виріс у патріотичній родині, що значною мірою вплинуло на його бажання служити Батьківщині.

Батько, Сергій Володимирович Лисенко, був офіцером запасу, а мати, Оксана Петрівна Лисенко, працювала вчителькою.

Андрій завжди був активним і спортивним юнаком, захоплювався футболом і мріяв про військову кар'єру. Після закінчення середньої школи №17 у 2013 році вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ, але згодом вирішив перевестися до військового навчального закладу.

У Харківському національному університеті повітряних сил імені Івана Кожедуба Андрій показав себе як дисциплінований і відповідальний курсант. Його успіхи у навчанні та спортивні досягнення стали підставою для численних відзнак.

Після успішного закінчення університету у 2018 році, Андрій розпочав службу в Збройних Силах України. Він обіймав різні посади, починаючи від командира відділення і до командира взводу. За високий професіоналізм і відданість службі неодноразово нагороджувався відомчими відзнаками та медалями.

Андрій і його дружина Катерина мали одну дитину: сина Олександра. Незважаючи на важкі обов'язки, він завжди знаходив час для родини.

З початком російської агресії в 2014 році, Андрій Лисенко добровільно вирушив на фронт, де проявив себе як мужній та досвідчений командир. Брав участь у багатьох бойових операціях, зокрема в боях за Піски, Широкине та Мар'їнку.

24 лютого 2022 року, коли Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Андрій негайно повернувся до своєї військової частини. Його підрозділ був розташований у стратегічно важливому регіоні на сході України, де Андрій очолив взвод, відповідальний за оборону ключових об’єктів. Він організовував евакуацію мирних жителів з небезпечних зон, демонструючи лідерські якості та самовідданість у найскладніших умовах.Протягом багатьох місяців Андрій і його підлеглі брали участь у численних бойових операціях, зокрема в обороні таких міст, як Бахмут і Сєвєродонецьк. Завдяки його сміливості та стратегіям, підрозділ зумів зупинити просування ворога, забезпечуючи стабільність на фронті. Його рішучість та професіоналізм стали прикладом для всіх, хто служив поруч з ним.