Микола Русланович
Степанюк
Штурмовий полк "Цунамі"
Національна поліція України
Позивний
Сімба
Звання
Старший лейтенант поліції
Посада
Мінометник
Найбільшим бажанням Миколи було, щоб син ним пишався, щоб він гордився своїм батьком. Так і буде, оскільки Коля віддав за наш захист найцінніше-своє життя. Енергійний, цілеспрямований, люблячий, турботливий-саме таким він залишиться назавжди в нашій пам'яті і наших серцях. Навіки Слава Герою🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Мельник Анастасія
Сестра
Біографія
Місце народження
с.Великі Кутища, Калинівського району, Вінницької області
Батьки
Батько- Степанюк Руслан Сергійович. Мати- Степанюк Олена Валентинівна
Дитинство
Все дитинство Микола був енергійним і непосидючим хлопчиком. Любив пізнавати все навколи і завжди хотів нових пригод.
Юнацтво
В юнацькі роки він почав цікавитися футболом та туризмом. Неодноразово брав участь у змаганнях та займав призові місця з даних видів спорту.
Студентські часи
В 2015 році Микола вступив до Національної академії внутрішніх справ України. Також почав займатися важкою атлетикою, а саме підійманням гир. Брав участь у різних Всеукраїнських чемпіонатах і займав призові місця.
Кар’єра
В 2019 році, закінчивши академію, Микола пішов працювати оперуповноваженим в м.Козятин, що на Вінничині.
Діти
В 2020 році у нього народився син Марк.
Останні роки життя
Нажаль Микола прожив лише 26 років, але по собі він залишив незабутній слід у пам'яті, адже всі друзі та колеги згадують лиш все хороше, що між ними було. Друзі описали його такими слова "Микола був людиною для людей", тому що попри все, він завжди намагався усім допомогти.
Повномасштабне вторгнення
З початку повномасштабного вторгнення Микола виконував свій поліцейський обов'язок і забезпечував охорону громадського порядку. З жовтня по грудень 2022 року був на "зачистках" сіл Хірківщини від окупантів. В лютому 2023 року долучився до Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України "Лють". Виконував бойові завдання в Донецькій області в складі Штрумового полку "Цунамі".
Останній бій
Свій останній бій Микола прийняв 05.08.2024 поблизу населеного пункту Птиче, Покровського району, Донецької області,де отримав важкі поранення і був доставлений до лікарні. Нажаль від отриманих травм 08.08.2024 року серце Героя зупинилося. Наразі на сайті Офісу Президента України зареєстрована петиція про присвоєння звання Герой України (посмертно) Степанюку Миколі Руслановичу. Посилання на петицію: https://petition.president.gov.ua/petition/232144
с-ще Птиче, Новогродівська громада, Покровський р-н, Донецька обл.
Україна
8
.VIII
.2024
Герої не вмирають
Спогади рiдних i близьких
Медiа-файли
Фото
Остання адреса
Спадщина та пам'ять про ваших близьких не зникне.
Створіть вічну сторінку спогадів про людину, яка вам була близька. Збережіть спогади для майбутніх поколінь
Створити сторінку спогадів
