Життєвий шлях Сергія Шевцова, розпочався 27квітня 1985року в місті Костопіль, Рівненської області.Згодом сім'я переїхала жити в село Велика Любаша,Рівненської області, Рівненського району ,де і прожив Сергій решту свого життя..

Батько, Шевцов Василь Миколайович, мати ,Шевцова Валентина Олександрівна.

В дитинстві Сергій  був допитливим ,як всі хлопчики любив побешкетувати.Єдине те , що був сором'язливим, тому  будучи в дитячому садочку,а потім і в школі завжди відмовлявся брати участь в різних заходах не любив виступати ,розказувати вірші.1992 рік - Сергій стає учнем 1 класу Великолюбаської школи !-!!! ступенів.В школі мав авторитет серед друзів,недивлячись, що був стриманим,спокійним легко знаходив спільну мову з однолітками.

Після закінчення 11класів йде на строкову службу до Збройних сил України.З 2004-2005 роки перебуває на службі у м.Львів,в/я А4324 у військах протиповітряної оборони України.Зарекомендував себе з хорошої сторони,тому по закінченню служби Сергію пропонували підписати контракт і залишитися ,але він відмовився.Звільнився з армії у званні молодшого сержанта.Після повернення з армії працював на будівництві в Україні і за кордоном.У 2009 році Сергій одружується.Зі своєюдружиною Оксаною познайомився  в шкільні роки,коли Сергію було 14 років.І з того моменту,можна сказати все своє життя,провів з нею разом, тільки на жаль таке коротке...

Сергій мав золоті руки,за щоб він не брався,все в нього завжди виходило якнайкраще.Ще будучи в школі,почав підробляти на будівництві, згодом опанувавши професію працював будівельником.Останній період  працював у Франції (Монако)

2016 рік став для Сергія найщасливішим у житті,народився довгоочікуваний і такий омріяний син Давид.Синочок дуже схожий на тата, характером,поведінкою.Дуже любив грати з татом у футбол і рибалити.Коли загинув тато Давиду було 7 років.

Коли 24 лютого 2022року почалося повномасштабне вторгнення Сергій був за кордоном,працював у Франції,але вже в березні він повернувся додому.  Вмовляння рідних на деякий час стримали Сергія і він не йшов до військомату,казав  прийде повістка одразу йду. В березні 2023 року Сергія мобілізували,відпрвляли на службу до Житомира,але він відмовився, разом з ним був його двоюрідний брат, тому він вирішив бути разом з ним в штурмових військах.Пройшов навчання в місті Чернівці ,місті Житомир ,а далі Донецька область .Він проходив службу на посаді командира4 -го десантно -штурмового відділення,2-го десантно- штурмового батальйону  80-ї окремої  десантно-штурмової бригади військової частини А0284.Завжди був на позитиві,, казав все буде  добре Ксюшик,інакше ніяк,адже я маю завезти вас з Давидом покупатися в Монако, я обов'язково  повернуся,головне щоб цілим...