Ця втрата непоправна для усіх нас. Втрату рідної та близької людини завжди важко прийняти. Це жахливе потрясіння для всієї родини. Ростику, ти був добрим,розумним, чуйним хлопчиком.Чудовим сином, онуком, дядьком, братом, племінником для усіх нас. Спи , наш ангел ,спокійно і солодко. Вічність прийняла тебе в свої обійми. Ти гідно і стійко тримався. Пройшов всі найстрашніші муки. Для нас ти живий у серці та спогадах.

Знаю тебе дуже давно, як дуже добру людину. Завжди було цікаво поговорити, я любила читати, а Ростік - це якась ходяча енциклопедія)) Я вважаю, що він був би чудовим вчителем, бо досі пам’ятаю деякі речі. Талант говорити про складні речі простими словами!
Почуття гумору це ще одна риса, ми всі любили посміятися!!
Це наш ʼʼЧендлерʼʼ з друзів)) Хто зрозуміє - той зрозуміє)
Багато спогадів, як кудись ходили, чи їздили…завжди було легко і весело.
На все мав свою думку, не під кого ніколи не підлаштовувався, дуже вірив у світле майбутнє нашої країни.
Дуже шкода і не віриться, що так склалося.
Дякую за все, що було!!

Неможливо повірити, але ми познайомились 18 років тому. Ростислав великий подарунок долі для мене - неймовірно розумний, гарний, ще й з дуже цікавим почуттям гумору.

Твоє життя завжди на добрій, позитивній хвилі. Ти всім серцем любив свій край та село, хотів будинок біля озера, і мрія збулась. Колись, років 14 тому, ми їздили відпочивати в Хуст, і ти закохався в гори та озеро Синевир. Багато що робило тебе щасливим, цікаві проекти на роботі, поїздка до Чорнобиля - вражень було на місяць, стрибання роуп-джампінгу, невеличкі поїздки по історичним містам нашої Любої країни, кемпінг.

Неймовірно розумний, з тобою завжди цікаво та весело.

Дуже вдячна тобі за роки щастя та дружби, за все що навчив, та за те, як вплинув на моє життя.

Здається що це якийсь абсурд, писати про тебе спогад, можна ж просто зустрітись, або подзвонити. Немов би просто страшний сон, і він ну ніяк не є реальністю.

Дуже часто згадується образ Ростика.Без сліз не обійтися: немає нашої дитини.
Ми рідко зустрічалися,бо жили не так близько,але спогади дуже приємні. Він завжди був добрим,спокійним,ніколи ні в чому не відмовляв.
Ростик з радістю грався зі своїми меншими двоюрідними сестричкою та братиком, йому завжди було з ними цікаво. Він був першим помічником для бабусі.
Дуже боляче і сумно.
Війна забирає найкращих.

У пам'ять про Ростика, мого двоюрідного брата, який віддав своє життя за Україну.

Ростику не було страшно перед труднощами, він завжди був спокійний, мудрий і відважний.

Памʼятаю як ми проводили час у бабусі влітку. Ростик навчив мене їздити на велосипеді, хоча я дуже боялася. Він показував мені як треба рушати, а потім підтримував, щоб я не впала. Його спокій і терплячість дарували мені силу не здаватися. Дуже скоро я перестала боятися, бо відчувала, що Ростик не дасть мені впасти, завжди підстрахує і допоможе знову. Він був чудовим вчителем.
Ростику була властива неймовірна доброта, сміливість та відданість своїй справі. Він завжди був готовий прийти на допомогу, не питаючи про винагороду. Його сила духу, відданість родині та країні надихали всіх, хто його знав.

Він був не тільки героєм на полі бою, але й людиною, яка у важку годину могла підтримати і підбадьорити, навіть не сказавши жодного слова. Ростику була притаманна рідкісна мудрість, яка дозволяла йому приймати рішення, що йшли на користь не лише йому, але й всім навколо.

Ростику, ти назавжди залишишся в наших серцях. Твоя відвага, розум і доброта - це те, що ми будемо пам’ятати про тебе. Ти віддав своє життя за нашу свободу, і за це ми завжди будемо тобі вдячні. Ти справжній герой!