26 років ~ 326 місяців ~ 1401 тижнів ~ 9809 днів ~ 235416 годин 26 років ~ 326 місяців ~ 1401 тижнів ~ 9809 днів ~ 235416 годин 26 років ~ 326 місяців ~ 1401 тижнів ~ 9809 днів ~ 235416 годин 26 років ~ 326 місяців ~ 1401 тижнів ~ 9809 днів ~ 235416 годин 26 років ~ 326 місяців ~ 1401 тижнів ~ 9809 днів ~ 235416 годин
Степан Андрійович
9
I
1998
Білий
17
XI
2024
9
I
1998
17
XI
2024
12 БрСпП «Азов»

Національна гвардія України

Позивний
Запал
Звання
Старший солдат
Посада
Мінометник
Війна - то історія, і ми можемо в неї ввійти. І то прям так красіво.

Біографія

Місце народження
Народився і проживав в с. Суховоля, Львівського району, Львівської області.
АТО
На війні опинився в 19 років. Він це рішення прийняв сам, так як не міг стояти осторонь, коли на його країну напали росіяни. Підписав 3-річний контракт. Був учасником АТО. Мав посвідчення учасника бойових дій. Потім повернувся на службу з початком повномасштабної війни, з першого ж її дня.
Повномасштабне вторгнення
В перші дні повномасштабного вторгнення повернувся на службу до 80-тої окремої десантно-штурмової бригади, де перебував на посаді водія. Брав участь у боях на Миколаївському, Харківському та Донецькому напрямках. 01.04.2023 року на Бахмутському напрямку отримав поранення: закритий двох кісточковий перелом правої гомілки. Переніс дві операції. Після довгої та складної реабілітації повернувся в стрій та продовжив службу. В серпні 2023 року перевівся у 12 БрСпП «Азов» військової частини 3057 НГУ, де брав участь в кривавих боях в сумнозвісному Серебрянському лісі, а потім на Торецькому напрямку. На кожному з напрямків бойових дій завжди без вагань виконував поставлені бойові завдання, ніколи не відмовляв в заміні, завжди був рішучим, в складних ситуаціях був одним з перших у їх вирішенні та допомозі.
Студентські часи
Здобув фах автомеханіка в Львівському автомобільно-дорожньому коледжі Національного університету «Львівська політехніка».

Останній бій

Степан загинув 17 листопада 2024 року на Донеччині під час виконання бойового завдання. Йому було всього 26 років, майже 6 з яких він провів на війні.

Україна

17
.
XI
.
2024

Герої не вмирають

Спогади рiдних i близьких

Він був дуже чемний
З самого дитинства
Хороший син
Вмів вирішувати буть що
Це була підтримка,син з яким
Можна було порадитися
Опора сім'ї
Коли ішов на службу
Я спитала може ще
Трохи побуть дома
В його відповідь(я іду щоб ви тут спокійно спали)
Ганна
Мама
Ми познайомились зі Степаном та його нареченою 14 вересня 2024 року. Мене захопило в ньому дві речі:
- Його добра та людяня душа, яка випромінювала тепло та позитив. Він заряджав усіх навкруги своїм оптимізмом, розказуючи безліч цікавих та смішних історій.
- Його палаючі очі, які з безмежним коханням дивились на його нареченЧитати далі
Марго
Дружина його побратима
Стьопа був промінчиком світла для мене в цьому світі. Уважний, турботливий, люблячий. Завжди підтримував і був опорою в складних ситуаціях. Для нього не існувало проблем, які неможливо вирішити. Був рішучим і сміливим. Ми були досить схожі в характерах і мали однакові цінності, тому розуміли один одного з півслова. Де б ми не були завжди Читати далі
Даша
Наречена

Медiа-файли

Фото

Остання адреса

Спадщина та пам'ять про ваших близьких не зникне.

Створіть вічну сторінку спогадів про людину, яка вам була близька. Збережіть спогади для майбутніх поколінь
Створити сторінку спогадів