23 років ~ 289 місяців ~ 1239 тижнів ~ 8673 днів ~ 208152 годин 23 років ~ 289 місяців ~ 1239 тижнів ~ 8673 днів ~ 208152 годин 23 років ~ 289 місяців ~ 1239 тижнів ~ 8673 днів ~ 208152 годин 23 років ~ 289 місяців ~ 1239 тижнів ~ 8673 днів ~ 208152 годин 23 років ~ 289 місяців ~ 1239 тижнів ~ 8673 днів ~ 208152 годин
Андрій Олександрович
2
V
1993
Кизило
29
I
2017
2
V
1993
29
I
2017
72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців

Сухопутні війська

Позивний
Орел
Звання
Майор
Посада
заступник командира

Відзнаки та нагороди

Орден «Золота Зірка»
Орден «Золота Зірка»
Наказом Президента України № № 21/2017 Від 01.02.2017, "за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].", нагороджений орденом Орден «Золота Зірка»
Посмертно
Читати детальніше
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Наказом Міністра оборони України № № 21/2016 Від 02.12.2016, "за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України[7]", нагороджений орденом Медаль «За військову службу Україні»
Читати детальніше

Біографія

Місце народження
Умань, Черкаська область
Батьки
Кизило Олександр Миколайович Кизило Оксана Борисівна
Дитинство
Андрій Кизило родом із Умані, з династії військовослужбовців. Змалку хотів стати військовим, як його дід і батько, тож після закінчення 9 класів Уманської міської гімназії № 2 у 2008 році вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, випускник 2010 року. Під час навчання в ліцеї брав участь у військовому параді на честь 18-ї річниці Незалежності України, що проходив 24 серпня 2009 року в місті Києві.
Студентські часи
Навчання продовжив у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, випускник факультету бойового застосування військ 2014 року. У травні 2014 року зарахований до складу 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква).
Кар’єра
З липня 2014 року брав участь у бойових діях в Донецькій області. Став командиром роти в 21 рік. Учасник боїв за село Петрівське Волноваського району (14 лютого 2015 року) та село Новоласпа Бойківського району (10 серпня 2015 року). Понад півтора року особовий склад роти під командуванням старшого лейтенанта Кизила тримав оборону в полях у районі міста Волноваха. У 2015 році Андрій був визнаний найкращим командиром роти в секторі «М». Згодом призначений заступником командира 1-го механізованого батальйону 72 ОМБр. Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з угрупованнями російських окупаційних військ в промисловій зоні міста Авдіївка.

Останній бій

9 січня 2017 року командуванню 1-го механізованого батальйону було поставлено бойове завдання розгорнути два спостережні пости перед передовими позиціями противника. О 4-й годині ранку штурмова група капітана Кизила в кількості 19 бійців, висуваючись на позиції для зайняття спостережних постів, виявила ворожу ДРГ та вступила у вогневе зіткнення. В результаті бою противник був вимушений відступити до своїх позицій. Під час відходу окупаційних сил розпочався артилерійській обстріл з ворожого боку. Капітан ухвалив рішення зайняти взводний опорний пункт (ВОП) супротивника задля збереження життя та здоров'я військовослужбовців. Під час зайняття ВОП російських окупаційних сил, сталося бойове зіткнення штурмової групи з численнішими силами противника. Внаслідок бою противник зазнав втрат у кількості 20 членів, одного бойовика маріонеткової ДНР взято в полон. Після бойового зіткнення капітан Кизило організував оборону цього ВОП до підходу основних сил 1-го механізованого батальйону. Штурмова група відбила атаку супротивника, після чого з боку окупаційних військ знову почався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни калібру 120 мм в окоп капітан Андрій Кизило та ще двоє військовослужбовців з його штурмової групи (молодший сержант Володимир Бальченко і солдат Дмитро Оверченко) загинули.

Україна

29
.
I
.
2017

Герої не вмирають

Спогади рiдних i близьких

Наразі немає жодного спогаду
Додайте перший спогад про близьку людину

Остання адреса

Умань, Черкаська область, Україна, 20300
Алея героїв

Спадщина та пам'ять про ваших близьких не зникне.

Створіть вічну сторінку спогадів про людину, яка вам була близька. Збережіть спогади для майбутніх поколінь
Створити сторінку спогадів